Психолого-педагогічний семінар на тему: «Сучасні моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами»

Демократизація та гуманізація суспільства, реалії її життя вимагають зміни ставлення людей до навколишньої дійсності. Це складний процес, оскільки передбачає руйнування стійких стереотипів у сфері соціальних та професійних відносин. Особливо актуальна зазначена проблема для педагогічної діяльності.Збільшення кількості дітей з особливими освітніми проблемами потребує перебудови навчання й виховання. Концепція перебудови передбачає принципову зміну погляду на дитину, позбавляючись існуючих стереотипів і установок, на яких переважно будуються дії педагога.  З одного боку, сформовані стереотипи допомагають учителеві робити висновки про індивідуальність учня за його зовнішнім виглядом поведінкою; швидко орієнтуватися в педагогічній ситуації та обирати стратегію поведінки щодо конкретного учня; класифікувати й поділяти учнів на типи за певними характеристиками.  З іншого – якщо поведінка педагога переважно будується на негативних стереотипних діях і установки охоплюють усі сфери педагогічної діяльності – це ускладнює та різко знижує ефективність його роботи. Стереотипи визначають у психології як схильність суб’єкта легко та швидко відносити особу, що сприймається, до певної категорії і таким чином надавати їй якостей, типових для суб’єктів даної категорії.  Інклюзивний підхід в освіті покликаний сформувати педагогічну свідомість учителів і вихователів, стерти негативні стереотипи та установки, які заважають сприймати дитину з особливими освітніми потребами як цілісну особистість, повноцінну складову суспільства.