На Аскольдовій могилі України цвіт

         У навчально - виховному комплексі пройшли класні години, присвячені трагічному бою під Крутами. Загальношкільну класну годину провела разом із своїми вихованцями класний керівник 8 класу Булюк А.В.                                                                                                                            29 січня українці згадують героїв бою під Крутами, який відбувся у 1918 році. Пропонуємо вам дізнатися факти про легендарний героїчний вчинок українців, які підготовані на основі інформації істориківз Українського інституту національної пам’яті.                                             1. На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.                                                                                                                           2. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.                                                                                          3. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.                                                                                                                                                              4. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.                                                                                       5. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.                                                                                                                    6. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.                                                                                 7. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.                                      8. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).                                                                                                                                                               9. Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300       воякiв.                                                                                                                                                         10. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

          Загадкове життя домашніх улюбленців                                                                                           

У нашій школі був проведений І етап Міжнародного конкурсу еколого-валеологічної спрямованості – “Загадкове життя домашніх улюбленців”. В цьому конкурсі взяли участь діти початкової школи. Були відібрані найкращі роботи учнів та відправлені на ІІ етап конкурсу. Конкурс проходив в таких номінаціях:                                                                                           1.Оповідання «Зі щоденника моєї тваринки».                               2.«Стань артистом!»– маска домашньої тваринки.                  3.«Мій улюбленець в об’єктиві»– фотографії кольорові або матові.
4.«До серця притули»- іграшка домашньої тваринки
5.«Кадри з казки»- художня робота, в техніці олійної пастелі та кольорових олівців.

Виховна година « Моя рідна Україно, я – твоя мала частина»,

З метою формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення Дня Соборності України в 2 класі проведено виховну годину: « Моя рідна Україно, я – твоя мала частина», на якій діти переглянули презентацію, присвячену цій події, поглибили знання про історичний факт злуки українського народу, його значення. Учні взялися за руки як символ єднання та соборності.

Національна єдність - запорука державності

  19 січня у навчально - виховному комплексі відбулася єдина виховна година " Національна єдність - запорука державності", присвячена Дню соборності України.                                         "Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави." Такими словами розпочала виховну годину, присвячену Дню соборності України класний керівник 9 класу Висоцька Ж.Ю.                       22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.                                                                                                                                                                      Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.                                                                                                                                                               Про важливу подію в житті українців згадали діти на цьому заході. Учні 9 класу читали вірші, розповідали історичні відомості про ті січневі дні 19 - го року. Присутні учні переглянули відео, яке допомогло дітям уявити події.                                                                                  Молюсь за тебе, Україно, Молюсь за тебе кожен час,бо ти у нас одна-єдина, -Писав в своїх віршах Тарас.Молюсь,- казав він, щоб у тебеНе було між людьми війни,Щоб завжди було чисте небоНа нашій стомленій землі.Щоб завше у садку смерекаВесняним квітом під вікном цвілаІ прилітали з вирію лелеки,Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Педагог - організатор Келипенко Т.М.

Психолого-педагогічний семінар на тему: «Сучасні моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами»

Демократизація та гуманізація суспільства, реалії її життя вимагають зміни ставлення людей до навколишньої дійсності. Це складний процес, оскільки передбачає руйнування стійких стереотипів у сфері соціальних та професійних відносин. Особливо актуальна зазначена проблема для педагогічної діяльності.Збільшення кількості дітей з особливими освітніми проблемами потребує перебудови навчання й виховання. Концепція перебудови передбачає принципову зміну погляду на дитину, позбавляючись існуючих стереотипів і установок, на яких переважно будуються дії педагога.  З одного боку, сформовані стереотипи допомагають учителеві робити висновки про індивідуальність учня за його зовнішнім виглядом поведінкою; швидко орієнтуватися в педагогічній ситуації та обирати стратегію поведінки щодо конкретного учня; класифікувати й поділяти учнів на типи за певними характеристиками.  З іншого – якщо поведінка педагога переважно будується на негативних стереотипних діях і установки охоплюють усі сфери педагогічної діяльності – це ускладнює та різко знижує ефективність його роботи. Стереотипи визначають у психології як схильність суб’єкта легко та швидко відносити особу, що сприймається, до певної категорії і таким чином надавати їй якостей, типових для суб’єктів даної категорії.  Інклюзивний підхід в освіті покликаний сформувати педагогічну свідомість учителів і вихователів, стерти негативні стереотипи та установки, які заважають сприймати дитину з особливими освітніми потребами як цілісну особистість, повноцінну складову суспільства.