среда, 28 ноября 2018 г.

Семінар у ЗОШ №2 "Медіашкола - інноваційний підхід в організації додаткової освіти учнів під час роботи пришкільного табору"

    Із задоволенням ознайомилася із цікавим досвідом по організації медіаосвіти дітей під час літнього відпочинку у таборі з денним перебуванням у Марганецькій загальноосвітній школі  №2 із поглибленим вивченням англійської мови.

понедельник, 26 ноября 2018 г.

Профілактика правопорушень


Профілактика правопорушень

       У навчально - виховному комплексі "Марганецька загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа №5 - дошкільний навчальний заклад" відбулася зустріч з працівниками поліції та начальником  ЦССДМ  В.В. Долгорук. З учнями, схильними до правопорушень проведено профілактичну роботу. Діти попередженні про психологічне, фізичне та інші види насильства, про насильство в сім'ї.











Мітинг - реквієм на вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років

 

   24 листопада 2018 року біля пам'ятного знака жертвам Голодомору 1932-1933 років відбувся мітинг - реквієм, після якого настоятель Свято - Троїцького храму відслужив панахиду за загиблими українцями під час тієї жахливої зими 1932-1933 років. У заході взяли участь учні і педагоги ЗОШ №7 і НВК №5. Учні старшої школи підготували інформацію про причини та наслідки голоду, звучали вірші. Особливо зворушливим був виступ Аріни Гордієнко, яка прочитала вірш - звернення маленької дитини до Бога з проханням дати хоч крихітку хліба, хоч соломинку. На вшанування  жертв Голодомору було оголошено хвилину мовчання, покладено квіти до пам 'ятного знаку.








                    Не звільняється пам’ять. Відлунює знову роками.
                    Я зітхну… запалю обгорілу свічу.
                    Помічаю: не замки-твердині, не храми-
                    Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.
                    Піднялись, озиваються в десятиліттях
                    З далини, аж немов з кам’яної гори
                    Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»
                    І не рік, а криваве клеймо: «тридцять три».





                          У той рік заніміли зозулі,
                          Накувавши знедолений вік,
                          Наші ноги розпухлі узули
                          В кирзяки-різаки у той рік.
                          У той рік мати рідну дитину
                          Клала в яму, копнувши під бік.
                          Без труни, загорнувши в ряднину…
                          А на рано – помер чоловік.
                          І невтому, трудягу старого,
                          Без хреста повезли у той бік…
                          І кістьми забіліли дороги
                          За сто земель сибірських, сто рік.
                          У той рік і гілля, і коріння –
                          Все трощив буревій навкруги…
                          І стоїть ще й тепер Україна,
                          Як скорботна ніша край могил.






2. Наслідки голодомору:
             а) внаслідок повного виснаження організму від голоду померло           більше як 15 мільйонів чоловік;
               б) вивезено з України до Сибіру, на Урал, райони крайньої Півночі 3 мільйони осіб;
Найбільше під час голодомору страждали жінки, старики і діти.
                     Бозю!
                     Що там у тебе в руці?!
                     Дай мені, Бозю, хоч соломинку…
                     Щоб не втонути в Голодній Ріці.
                     Бачиш, мій Бозю, я ще – дитина,
                     То ж підрости хоч би трохи бодай.
                     Світу не бачив ще білого, Бозю.
                     Я пташенятко, прибите в дорозі.
                     Хоч би одненьку пір’їночку дай.
                     Тато і мама  -  холодні мерці.
                     Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось!
                     Холодно, Бозю.
                   Бозю, що там у тебе в руці 


                            Ти кажеш, не було голодомору?
                             І не було голодного села?
                             А бачив ти в селі пусту комору,
                             З якої зерно вимели до тла?
                             Як навіть варево виймали з печі
                             І забирали прямо із горшків.
                             Окрайці виривали з рук малечі
                             І з торбинок нужденних стариків?
                             Ти кажеш, не було голодомору?
                             Чому ж тоді,як був і урожай,
                             Усе суціль викачували з двору,-
                             Греби, нічого людям не лишай!
                             Хто ж села, вимерлі на  Україні,
                             Російським людом поспіль заселяв?
                             Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
                             Імперський молох світ нам затуляв!
                             Я бачив сам у ту зловісну пору
                             І пухлих, і померлих на шляхах.
                             І досі ще стоять мені в очах…
                             А кажеш – не було голодомору!


понедельник, 5 ноября 2018 г.

Свято Осені в дошкільному підрозділі

У дошкільному підрозділі навчально - виховного комплексу " Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 - дошкільний навчальний заклад" пройшло свято Осені. 
    Свято пройшло  як феєрична, сповнена яскравих барв і дивовижних персонажів казка. У святковій залі панувала особлива атмосфера тепла та затишку. Лунали пісні, вірші, діти грали в ігри.